Вед.:Добрий день вам, хлопчики й дівчатка! Добрий день,шановні колеги та гості!Щиро вітаю вас з початком нового навчального року, та першими днями чудової пори року – золотої осені.

Ось і літо промайнуло, в дитсадочок вже пора.
І до школи ось сьогодні йде весела дітвора
Всі ви добре відпочили, фруктів досхочу поїли.
Плавали, купались, добре всі награлись.
Розкажіть же любі діти, про ласкаву пору, літо.
Вед:Сонце гріло, припікало?
Діти: Так!
Вед: В воду всіх вас заганяло?
Діти: Так!
Вед: Що ж в саду у вас дозріло?
Діти: Груші, яблука і сливи.
Вед: Чом рум’яні у вас щічки? Їли яблука, порічки вишні, сливи і сунички, помідори і малину їли також без упину.
Вед: Ну а в лісі ви гуляли?
Діти: Так!
Вед: А тварин не ображали?
Діти: Ні!
Вед: Чи жаліли ви комашок? Не зривали там ромашок? Гілки, кущики ламали?
Діти: Ні!
Вед: Добре ви відпочивали!

Діти: Так!

Ведуча: Ну, що ж, молодці! Бачу, що добре відпочили! Отже, настала пора попрацювати.

В нашій країні сьогодні радісний день– День знань. Школярі із букетами квітів поспішають до школи. І навіть ваші бабусі й дідусі цього дня почуваються молодшими, пригадавши, як самі були учнями…
Скоро і ви всі підете навчатися до школи. Час мине дуже швидко. Але ви встигнете за цей час не лише підрости, а й багато чого взнати, навчитися. Чимало нового і цікавого чекає на вас у Країні знань. А поки що ваша Країна знань – це наш дитячий садок «БЕРІЗКА»

Вихователь 1. У садочку радісно і квітно

Чути передзвін дитячих голосів.

Завітав у «БЕРІЗКУ» вересень привітний,

І приніс День Знань для малюків.

Вихователь 2. . Засмагле літечко, прощай !
        В віконце вересень постукав.
        В країну Сонця , Миру , Знань
        він поведе сьогодні всіх за руку.

Ведуча: Тож, малята, ми зібрались при хорошій днині,
Щоб веселе свято розпочати нині.
В нашій «Берізці» весело зростати,
Хочуть дошкільнята розумними стати
Швидко бігати, стрибати і ще й весело співати
Танцювати, малювати у веселі ігри грати
Тож вітаємо в садочку – в калиновому віночку!

Ведуча. Тож давайте привітаємо гучними оплесками наших чудових вихователів і надамо слово завідувачу ЗДО Мацур Богдані Володимирівні

( виступ завідувачки)

Ведуча: Друзі, давайте познайомимося з нашими малятами,але вас так багато!....Давайте зробимо так… Серед вас є і хлопчики,і дівчатка. Коли я буду казати – хлопчики – всі хлопчики будуть тупати ногами, а коли дівчатка – дівчатка будуть хлопати в долоньки. Зрозуміли? Давайте спробуємо.

Гра «Хлопчики-дівчатка»

Ведуча. Молодці дітки! Багато в нас і хлопчиків, і дівчаток…Та коли знайомишся, потрібно називати своє ім’я. Мене,наприклад,звуть ……, а вас…. ( діти відповідають).Щось я нічого не розумію… давайте зробимо так - кожен голосно назвіть своє ім'я, всі хором.
(Діти одночасно називають свої імена). Ну ось ми і познайомилися. Тепер ми всі знайомі і готові погратися.

( чути якийсь стукіт)

Ведуча. Друзі, зачекайте, тихіше,здається хтось стукає.

Заходить Мальвина (пісня «Буратіно»)

Мальвіна. Привіт малята. Як у вас тут весело та гарно. А я завітала до вас з привітанням від моїх лялькових друзів.

Вони вітають всіх вас з початком осені та навчального року і передають нам якийсь чарівний подарунок, але щоб одержати його, нам потрібно виконати завдання, що заховані ось у цих кульках. То як, друзі, зможемо виконати такі умови? Ну, тоді починаємо. В кожній кульці є завдання. Ну що готові з ними впоратися?

Мальвіна проколює кульку.

Завдання 1 «Вірші»

Ведуча:Як сьогодні без віршів? Адже ми сьогодні ще й з літечком милим прощаємось.

Дитина 1. Я всміхаюсь сонечку

«Здравствуй золоте»

Я всміхаюсь квіточці

«Хай вона росте»

Я всміхаюсь дощику

«Лийся, мов з відра»

Друзям усміхаюся,

Зичу їм добра.

Дитина На стрункій високій ніжці

Біля річки на лужку,

У косинці білосніжній

Стрів я квітоньку таку,

Ясним очком жовтуватим,

Усміхалася мені,

Я хотів її зірвати,

А бджола сказала «Ні».

Ведуча. У літа безліч ароматів.

І веселих ігор. А давайте зараз звами пограємо. Мальвіно а ти бажаєш пограти з дітками?

Гра «Мальвіна та овочі»

Наша Мальвіна на город пішла, і великий кошик у руки взяла. Нагороді овочі найкращі росли, тільки неслухняні овочі були. Хоче Мальвіна вирвати свіжий огірок, а він не дається.

І давай усі тікати, і сміятись, танцювати.

Танцюють сміються, до рук не даються.

Всіх Мальвіна половила, і у кошик, посадила.

Сіла відпочити, та ту подув вітер. Дуже сильний вітер був, кошик він перевернув. И давай усі тікати, і сміятись і стрибати.

Повторюється гра, зі слів «Танцюють, сміються…..»

Мальвіна. А в нашій кульці ще є завдання. (лопає кульку)

Завдання 2 ЗАГАДКИ

А тепер, дітки, відгадувати будемо загадки.

1. Заливається, дзвенить в клас скоріше біжать велить
Починається урок бо уже дзвенить ...(дзвінок) ..

2. В сумці зошити й буквар. Хто до школи йде ?(школяр);

3. Довгі палички кругленькі, сині, жовті, червоненькі.

На папері походили кольори свої лишили. (олівці);

4. Дуже я потрібна всім – і дорослим і малим.

Всіх я розуму учу, а сама завжди мовчу!...(книга).

Мальвіна. Молодці малята. Подивимося що ще за завдання є в нашій кульці. (лопає кульку)

Завдання 3 ТАНОК

Ведуча: Без танцю веселого свята нема. Танцювати хоче дітвора уся. (Танок «Что манит птицу»)

Мальвіна. Чудово. А в нас є ще кулька з завданням. (лопає кульку)

Завдання 4 ПІСНЯ

Ведуча: А тепер, не позіхай! Пісню дружно заспівай!

Ведуча: Ну що ж,друзі! Завдання всіх кульок ми виконали, показали, що у нашому садочку виховують розумних, веселих та кмітливих діточок. А де ж обіцяний подарунок?

Мальвіна Молодці. Я вами дуже пишаюся від себе та мої друзів, з лялькового театру дарую вам оцей чарівний дзвоник.

Ведуча.

Дякуємо.
Хай лунає цей дзвіночок,
Щоб для всіх діток в садочку
Був щасливий кожний день.
Щоб батьків ви шанували.
Їм у праці помагали,
Щоб ви набирались сили,
Вихователів любили,
Грались весело, учились
І ніколи не сварились.

А також дзвоник пролунає і для всіх працівників нашого садочка.

Нехай ця осінь золота вам подарує рік щасливий.
Щоб не згасала доброта , здоров я , радощі і сила.
Щоби наш почесний труд був плідний, як багата осінь
І кожен день , що йде новий, хай тільки щастя всім приносить

Право першого дзвоника надається завідувачці дитячого садка Мацур Б.В.. та вихованці….

Ведуча. І ось вона настала та хвилина
коли наш дзвоник продзвенить.
Нехай дзвенить – веселий, галасливий,
Хай буде рік для нас усіх щасливий !

Завідувач з дитиною ідуть по колу та дзвонять.

Ведуча . Ось цей чарівний дзвіночок сповіщає нам про те, що всіх вас малята уже з нетерпінням чекають ваші групи та вихователі.

Свято :                                 1 червня – День захисту дітей.

 На сцену виходить ведуча.

Ведуча:         Початок літа!  Ми, малі,

Утричі Літу вдячнішими будемо!

В цей літній день по всій землі

День захисту дітей  святкують люди!

(на сцену виходять діти середньої групи і виконують композицію з м’ячами та обручами)

Ведуча:     Це борються за мир всі мами й тата,

Щоб  вам під чистим небом виростати

Щоб не було  війни і в цілім світі

Зростали діти, сонечком умиті!

(на сцену виносять прапор миру, дівчатка середньої групи з двох боків від нього виконують композицію зі стрічками)

Ведуча:    А давайте  покличемо до нас у гості літо!

Разом скажемо

Літо-літечко з’явись,

Нашим діткам посміхнись!

(діти разом кличуть літо)

(на сцену виходить Літо у квітчастій сукні та з вінком на голові)

Літо :  Доброго дня вам, дорослі й малята!

Я красне літо, сонечком багате!

Із променів його – ось він, вінок,

А сукня  на мені – з живих квіток.

Повні долоні  сонечка  ловіть,

Сяє  для всіх воно в небі на світі!

Мами і тата,  мир бороніть,

Сонце без миру не світить!

Ведуча:   Дороге Літо, ми тебе чекали

Ось які гарні віршики

Ми про тебе знаємо

( діти середньої групи виконують вірші, приказки про літо)

Ведуча:   Літній сонячний промінчик всю землю обігрів.

І пісеньку про нього  в дарунок захотів.

(діти  середньої групи виконують пісню «Сонячний промінчик»

(на сцені   з’являється Вереда з помічниками)

Вереда:        А чого це ви тут  зібрались,

Розспівались, розсміялись?

Ведуча:   Так ось  до нас Літо в гості прийшло

Вереда:        Так і я прийшла, звати мене Вереда,

Щось ви мені не дуже раді!

Люблю різні пакості, шкоду робити,

Ось і зараз заберу  ваше Літо,

Закутаю  його в павутину

Що мені павук  шнюк  подарував.

І будемо веселитися ; ля-ля-ля-ля…..

(Вереда  з помічниками  забирають Літо зі сцени)

Ведуча:   Ой  що нам робити?

Як же нам  літо визволити?

Вереда ( з місця)  Якщо знайдуться друзі,

які захочуть тебе  визволити…

Тоді я подумаю!

Ведуча:   Діти, а давайте разом скажемо:

Друзі всі допомагаймо

Літо  наше визволяйте!

( діти всі разом повторюють, чути  аудіо запис грому та дощу.На сцені з’являється Дощик)

Ведуча:   Дощик, дощик, чом ти ллєш? 

Дощик: Я водиці не жалію,

Землю мию, мию, мию

Мию двір і квітники.

На деревах мию листя,

Обливаю тин і пліт,

Щоб були на свято чисті

І умиті всі як слід!

А щоб допомогти нашому другу я разом з дітками заспіваю пісеньку.

( діти  молодшої групи  виконують  пісню «Дощик»)

Вереда:       Гарно ти співаєш Дощик,

Але я Літо не відпущу,

Бо хочу щоб воно зі мною було

Цілий Рік.

Ведуча:   Дітки, а давайте ми ще  покличемо друзів на допомогу

Діти всі разом:   Друзі  всі допомагайте

Літо наше визволяйте!

( на сцені   з’являється Кішечка)

Киця:  Я прийшла  до вас на свято

Маленьких діток звеселяти,

Кошенята всі мерщій

У танок ідем хутчіш!

(діти молодшої групи  виконують танок кошенят)

Вереда:       Ой, не хочу бути більше!

Вередою,  віддаю вам Літо,

Давайте разом всі дружити…

(герої беруться за руки. На сцену виходять діти молодшої групи «Перлинки», виконують  танок  « Малесенькі долоньки»

Ведуча:         Хай діти всіх країн разом із нами

 про мир співають пісню голосну!

Хай  рік дитини – буде кожен рік!

А наша дружба квітне хай на вік!

(Діти виносять  повітряні кульки і роздають всім присутнім)

На сцені стоїть кущ калини, озеро. Біля  декорацій сидить дівчинка, розправляє стрічки на своєму вінку. Виходить ведуча

Ведуча:    У вінку зеленолистім,

У червоному намисті,    

Видивляється у воду

На свою хорошу вроду.

Дівчинка роздивившись, розправивши стрічки одягає вінок на голову.

Ведуча:    Хто є ти дівчинко? Скажи ?

Дівчинка:    Я маленька українка

Вбрана в вишиванку

Я – мова українського народу!

І слова мої є житом і росою,

Калиною, цілющою травою,

Вербиченькою, юною дівочою красою!

Ведуча:    Ти добра і свята, як ті  невтомні руки

Що хліб ростять із щедрого зерна

Ти зіткана із сонця і блакиті,

Неначе доля чиста, осяйна,

Хоча багато мов на білім світі,

Але у нашім серці ти одна.

На сцену виходять дівчатка з обручами, що прикрашені квітами. Дівчатка виконують композицію навколо дівчинки Мови.

Виходять діти середньої групи

1 дитина. Велична, щедра і прекрасна мова!

2 дитина. Прозора й чиста, як гірська вода.

3 дитина. Це України мова барвінкова

Така багата й вічно молода.

Ведуча.     Гостинно просимо на свято рідної мови

Вона, як ніжна пісня колискова,

Заходить в серце й Душу з ранніх літ.

Це мова, наче пташка світанкова,       

Що гордо лине в свій стрімкий політ.

 4 дитина. О мово, ти як дивная сопілка,

То звеселяєш, то хвилюєш нас.

5. дитина. Тобі вклонялись Леся Українка

Й благословенний батько наш Тарас.

Пісенна, ніжна і дзвінка

Мова Шевченка і Франка.

6  дитина. Від інших мов вона не гірша,                     

Для українців – наймиліша.

Звучить    лірична мелодія діти  йдуть на  місця, а дівчатка кладуть  обручі  з квітами до п’єдесталів поетів.  На сцену виходять  двоє хлопчаків.                  ^°-

Хлопчик 1 Мово рідна, слово рідне,

Хто вас забуває,

Той у грудях не серденько,

А лиш камінь має,

Хлопчик 2 Як ту мову нам забути,

Котрою учила

Нас всіх ненька говорити,

Ненька наша мила?!

Ведуча 1  Україна рідна! Україна мати!

Ми про тебе пісню можемо співати.

Про твої роздоли і про нашу мову

Слухай пісню щиру, колискову.

Ведуча 2   Колискова пісня, колискова –

То найперша материнська мова,

Колискова пісня, колискова –

То щаслива материнська мова.

Діти (хлопчики і дівчинка Мова) йдуть.  На сцену  виходить група раннього віку.

Ведуча     Щира і  багата наша  мова приспівами і приказками.

На сцену виходить група « Перлинки»

1. 1 дитина. Птицю пізнають по пір’ю, а людину по мові.
2. 2 дитина. Рідна мова - не полова, її за вітром не розвієш.
3. 3 дитина. Слово до слова - зложиться мова.
4. 4 дитина. Бережи хліб на обід, а слово - на відповідь.
5. 5 дитина. Гостре словечко коле сердечко.
6. 6 дитина. Ласкаве слово, що весняний день.
7. 7 дитина. Слово — не горобець, випустиш — не впіймаєш.

Ведуча  Ясна музико, молоденька вродо,

Що спливла ярами та гаями,

Розливайся синіми ріпками,

Розливайся срібними піснями.

Леся Українка

Ведуча  Не дарма? Кажуть, що українська мова сама мелодійна. Скільки складено на  ній пісень… Наші дітки  підготували  збірку гарних  та різних пісень.

Діти  різних груп по черзі виконують пісні.

Мішана група «Перлинки»  -  « Ми йдемо»

Середня  група – «Капітан»

Старша  група – «Дощик»

Логопедична  група -  «Гном»

Молодша група – «Каблучок»

На сцену  виходять герої, гості з інших країн. Виконують привітання.

Виходять дітки

Хлопчик:  Гей, яка чудова

Свіжа і багата

Українська мова,

Мова  мами й тата!

Мова мами й тата,

Діда і бабусі

Знаю її добре,

Ще краще навчуся.

Дівчинка Мова   О рідна мово! Твої ніжні звуки

 Це радості і щастя глибина.

Вихователі  ( гості з  інших країн)

Рідна мова

Як-то гарно, любі діти,
У вікно вам виглядати!
В ньому все — тополі, квіти,
Сонце й поле біля хати.
На оте вікно ранкове,
Що голівки ваші гріє,
Схожа наша рідна мова —
Цілий світ вона відкриє!
Бережіть її, малята,
Бо вона — віконце миле,
Що колись до нього мати
Піднесла вас, посадила...
                                     В. Терен

Всі вихователі виконують пісню  «Рідна мова»

Додаток до сценарію

Як би тобі, доню...

Як би тобі, доню, в світі не було,

Не скупись ніколи людям на добро.

Бо і так доволі хтось насіяв зла,

І холонуть душі наші без тепла.

Забувають діти мову матерів,

Глянь, від того болю світ але посірів.

І тріщить з розпуки зранена земля,

І сивіти стала матінка моя.

Доню моя, доню, синьоока зірко,

У житті буває солодко і гірко.

Як би твої очі не манили зваби,

Не посмій вчинити Батьківщині зради!

 Не посмій зламати гілку калинову –

Сиротою станеш, як забудеш мову.

Можеш призабути запах рути-м’яти,

 Але рідну мову мусиш пам’ятати!

 Можеш не впізнати голосу діброви,

Та не смій зректися маминої мови.

Гостинно просимо на свято радної мови.

Вона, як ніжна пісня колискова,

Заходить в серце й душу з ранніх літ.

Це мова, наче пташка світанкова,

Що гордо лине в свій стрімкий політ.

РІДНА МОВА
Велична, щедра і прекрасна мова,
Прозора й чиста, як гірська вода, —
То України мова барвінкова, —
Така багата й вічно молода.
Вона, як ніжна пісня колискова,
Заходить в серце й душу з ранніх літ,
Ця мова, наче пташка світанкова,
Що гордо лине в свій стрімкий політ.
                                                            Юлія Косинська

Наша мова  -  солов’їна.

Хай це можливо і не найсуттєвіше
але ти дитино
покликана захищати своїми долоньками
крихітну свічечку букви "ї"
а також
витягнувшись на пальчиках
оберігати місячний серпик
букви "є"
що зрізаний з неба
разом із ниточкою
бо кажуть дитино
що мова наша — солов'їна
гарно кажуть
але затям собі
що колись
можуть настати і такі часи
коли нашої мови
не буде пам'ятати
навіть найменший
соловейко
тому не можна покладатися
тільки на солов'їв
дитино .                                                                                      І.Малкович

РІДНА ХАТА

Різні в світі є країни, 
Різні люди є у світі, 
Різні гори, полонини, 
Різні трави, різні квіти. 
Є з усіх одна країна, 
Найрідніша нам усім, 
То — прекрасна Україна, 
Нашого народу дім.
Там шумлять степи безкраї, 
Наче вміють говорити, 
Там ясніше сонце сяє, 
Там солодше пахнуть квіти. 
Різні в світі є країни, 
Гарні є і є багаті, 
Та найкраще в Україні, 
Бо найкраще в рідній хаті.

Рідна мова

Сію дитині
В серденьку ласку.
Сійся-родися,
Ніжне «будь ласка»,
Вдячне «спасибі»,
«Вибач» тремтливе, -
Слово у серці –
Як зернятко в ниві.
«Доброго ранку!»,
«Світлої днини!» –
Щедро даруй ти
Людям дитино!
Мова барвиста,
Мова багата,
Рідна і тепла,
Як батьківська хата.

В.Гринько

Своє любіть

Знай, синочку, доню, знай:

наша Україна –

То чарівний, милий край,

золота країна.

Рідну землю прабатьки

захищали кров’ю,

Виростайте і живіть

 для добра і слави,                

Як святиню бережіть

символи держави.

В них історія століть,

небо , степ широкий...

Золотий тризуб любіть,

 прапор синьо – жовтий!

Мета: Розширювати знання дітей про сім’ю та її значення в житті людини. Формувати у дітей творче ставлення до обраної ролі, заохочувати їх до самостійності,  індивідуальності в доборі засобів виразності, створенню яскравого емоційного забарвлення образу персонажа.  Закріплювати вміння дітей змінювати модуляцію голосу, висоту тону, темп мовлення, емоційне забарвлення. Активізувати дітей творчо проявляти себе в різних видах музичної та мовленнєвої діяльності (інсценізаціях, танцях, діалогах,  полілогах, грі-імпровізації на музичних інструментах). Розвивати  координацію рухів,  орієнтування  у просторі зали, глядацькі та акторські здібності, творчу уяву, емоційну чутливість, чітку дикцію. Викликати у дошкільнят потяг та інтерес до української культури, пісень, танців, бажання примножувати красу і багатство рідного краю, почуття національної гордості.  Виховувати любов, повагу до рідних, шанобливе ставлення до жінки-матері, Берегині роду. 

Матеріал та обладнання: музичні шумові інструменти, декорації (озеро, нора, квіткова галявина, квітка Дюймовочки), декоративні квіти, живі квіти, хустинки, сині полотна (для зображення неба),  костюми для персонажів.

Дійові особи:

Ведучі, Мама, Дюймовочка, Мама Жаба, Жабенята, Кріт, Миша, Ластівка, Квіточки, Метелики, Жук, Хрущ, Весна, Дівчинка-українка, Тата дівчаток.

Хід свята

Зал святково прикрашений квітами, кульками. Звучить святкова музика. До музичної зали входять діти, утворюють коло і танцюють хоровод-веснянку. Після танцю сідають на стільці. Звучить музика.

Ведуча.

Із давнини так повелося в світі,

Ангела свого мають усі діти.

Ангел всіх охороняє,

Від біди закриває,

Береже і забавляє,

Навіть носик миє.

І молиться за діток

Цей ангел щоночі.

Якщо захворіє малюк,

Не стулить і очі.

Називають його діти

Просто – мама,

І моляться діти за нього

Так само.

Дівчинка-українка ( ручки склала до молитви, діти теж).

Є в мене найкраща у світі матуся,

За неї до тебе, Пречиста, молюся.

Молюся устами, молюся серденьком

До тебе, небесна Ісусова ненько.

Благаю у тебе щирими словами

Опіки і ласки

Для рідної мами.

Пошли їй не скарби,

А щастя і долю,

Щоб дні їй минали

Без смутку і болю.

За це я складаю

В молитві долоні

До тебе, Царице,

На сонячнім троні!

(Діти стають півколом і виконують пісню).

Пісня  «Весна і мама»

(Діти сідають на стільці. Виходить троє дітей).

1 дитина.

А я прийшов на білий світ, щоб жити,

Мене моя матуся привела.

Навчила дивуватись, любити все

І не чинити зла.

2 дитина.

Поглянь на світ-вона сказала,

В нім стільки радості й тепла,

Мені матуся долю дарувала,

За це подяка їй палка.

3 дитина.

Сьогодні привітати хочем

Ми любих мам із днем Весни

І щиро побажати хочем,

Щоб завжди гарними були.

Ведуча.

До нас на свято завітали мами наших мам і татусів. Як ми їх називаємо?

Діти. Бабусі!

Ведуча. Давайте їх привітаємо!

(На сцену виходять 4 дітей).

1 дитина.

Люба бабусю, тебе я вітаю,

Радості, щастя, здоров’я бажаю!

2 дитина.

Хай тобі сонечко світить яскраво,

Квіти буяють і стеляться трави!

3 дитина.

Нехай тебе старість не квапить, минає,

І серце твоє хай нещастя не крає!

4 дитина.

Живи ти ще довго на світі оцім,

На радість онукам і дітям своїм!

(Всі діти підходять і виконують пісню про бабусю).

Пісня «Про бабусю»

Ведуча. А ви знаєте, яке  найбільше бажання ваших мам? Повернутися в дитинство, щоб їх знову гладили по голівці, розповідали казочки і, звичайно, дарували подарунки. Діти, а давайте ми здійснимо бажання наших мам і подаруємо їм казку!

Казка «Дюймовочка»

(Звучить чарівна музика).

Ведуча. В однієї жінки не було дітей, а вона дуже хотіла стати мамою. Одного разу вона пішла до старої чаклунки, яка дала їй зернятко і наказала посадити його в землю і чекати поки воно проросте. А з того зернятка виросла чудова квітка.

(Помічники виносять квітку, через деякий час садять у квітку дівчинку).

Мама. Нарешті чудо звершилось! Дивна квітка! (Заглядає в середину квітки)

З’явилась дівчинка маленька, швидше, швидше йди до неньки. (Виводить Дюймовочку з квітки, придивляється до неї).

Мама. Яка ти красива, ніжна, наче квітка білосніжна. Будеш мені донечкою, а звати тебе буду Дюймовочкою.

Дюймовочка.

Я люблю тебе, матусю,

Я до тебе пригорнуся,

Притулю своє я личко

До матусиної щічки.

Мама. (Співає)

Я за ручку донечку тримаю,

Як люблю я, зайчику, тебе,

Оченята, як зірочки, сяють,

І сміється небо голубе.

Дюймовочка. (Співає).

Мамо, ти моя рідненька,

Мамо, мамо, сонце золоте,

Моя люба, і моя миленька.

Разом.

Радість я і щастя я твоє! (Пригортаються одна до одної).

Мама.

Донечко, ти відпочивай

І тихенько спать лягай,

А я на базар піду швиденько,

Щоб купити щось смачненьке.

(Мама підводить Дюймовочку до квітки, а сама йде зі сцени).

Ведуча. Пішла мама на базар, а Дюймовочка міцно-міцно заснула. А неподалік було гарне озеро і там жили жабенята.

(Вихователь виносить «озеро»,ставить посередині. Вискакують жабенята і танцюють танок).

Танок Жабенят

(Жабенята підходять до дівчинки).

1 Жабеня. Дивись, дівчинка гарненька. (Всі заглядають).

2 Жабеня. Давайте її заберемо!

Разом. Заберемо!

2 Жабеня. Украдемо!

Разом. Украдемо!

1 Жабеня. Заберемо!

2 Жабеня.Украдемо!

(Дістають з квітки Дюймовочку і ведуть до «озера», садять на середину озера. Жабенята сідають на стільці, а до Дюймовочки підходить мама Жаба і її синок).

Дюймовочка. (Озираючись). Що це? Де я?Що за звуки тут кругом?

Мама Жаба.

Ква, Ква! Рожеві щічки, а гарнесенька яка!

Вийдеш заміж за мого синка?

Дюймовочка.

Ой, яка ж я бідненька,

Де моя кохана ненька?

Мама Жаба.

Подивись, яка крикуха,

Буду я тобі свекруха,

Будеш жить серед латаття

І носить зелене плаття!

-Іди до мене, синочку!

Синок. Не хочу! (Тупає ніжкою).

Мама Жаба. Тоді йди їсти!

Синок. Не хочу! (тупає).

Мама Жаба. Тоді спати!

Синок. Не хочу! (Тупає).

Мама Жаба. Тоді попрацюй!

Синок. Не хочу! Не хочу! Не хочу! (Тупає ніжкою 3 рази).

Мама Жаба. Звідки ти знаєш? – Не хочу,ти ж ніколи не працював!

Синок. Не хочу!

Мама Жаба. А женитись хочеш?

Синок. Хочу!

Мама Жаба. Добре, а поки тут живи і нікуди не ходи. Принесу тобі жуків і маленьких червяків.

(Поскакала, сіла на свій стільчик).

Синок.

Мамо, мамо – гарне слово!

Тільки скажеш – все готово!

Мамо, кашки – кашка є!

Мамо, чаю – вже несе!

Мамо, ніжку зав’яжи,

Мамо, казку розкажи

Мамо, мамо – гарне слово!

Тільки скажеш – все готово!

(Син іде, сідає на стільчик).

Ведуча. Син пішов готуватися до весілля. А тут прилетіли прекрасні метелики. (Прилітають метелики з «ріжками» і крильцями, кружляють навколо Дюймовочки).

Метелик.

Дюймовочко, чому ти плачеш?

Чи метелика не бачиш?

Швидше поясок давай!

Я прив’яжу його до лапки,

І нас догнати не зможуть жабки!

(Дюймовочка відв’язує з талії поясок і дає Метелику. Метелики за один кінець тримають поясок, а за інший Дюймовочку і «летять».)

Ведуча. Метелики врятували Дюймовочку, але тут з’явився великий Хрущ. Він схопив Дюймовочку і полетів на велике дерево.

Жук.

Дюймовочко, чому ти плачеш?

Чому Жука не бачиш?

Жу-жу-жу, жу-жу-жу,

Я із сонечком дружу,

Тебе, Дюймовочко, у танок веду!

(Звучить весела музика, до жука підбігають всі дітки і починають танцювати).

Ведуча. Хрущу сподобалась Дюймовочка і він вирішив запросити до себе своїх друзів. Першим прийшов Цвіркун.

(Прилетів  Цвіркун).

Цвіркун.

Хто це тут не хоче спати?

Час концерт розпочинати.

Швидше зви усіх малят,

Будемо оркестр грать!

(Діти з-під стільчиків беруть музичні інструменти, Цвіркун диригує, діти грають).

Гра на музичних інструментах  «Оркестр»

Цвіркун. (Підходить до Дюймовочки).

Ой,  яка вона страшна,

В неї вусиків нема,

Фу, яка гидка,

Непотрібна нам така!

Жук.

Я добряче натомився,

Вибач, люба, помилився!

(Жук і Цвіркун ідуть).

Ведуча. Так Дюймовочка мала ціле літо провела. Укривалася листвою, умивалася росою. Ось минуло літо, осінь. Вже й зима на порозі. Через поле йшла, ішла,- бачить - мишача нора.

(З іншого боку сцени стоїть мишача нора. До неї підходить Дюймовочка з Мишою, на Дюймовочці накидка).

Миша.

Ти не плач, моя маленька,

Не лякайсь, не жди біди,

Поспішай скоріш, серденько,

Швидше, швидше до нори.

(Дюймовочка знімає накидку).

Ведуча. Мишка Дюймовочку пригостила зернятком. Дюймовочка зїла одне зернятко і більше не захотіла. Мишка побачила, що Дюймовочка мало їсть і запросила її до себе.

Мишка.

Ти в дорогу не збирайся,

Жити в мене залишайся,

Будеш в хаті прибирати

І мені пісні співати.

(Мишка дає віник Дюймовочці, Дюймовочка підмітає).

Ведуча. А поряд із Мишкою жив старий поважний Кріт.

(Виходить Кріт).

Кріт. Добрий вечір, добрий вечір.  Що це в вас тут, фрау Миш?

Мишка.

В мене  дівчинка маленька,

Та яка ж вона гарненька!

Кріт.

Я не бачу, але чую.

Чув – співала ти пісні,

А тепер співай мені!

Дюймовочка. Можна я з сонцем попрощаюся?

Кріт. Добре, йди, та назад не забарись!

(Дюймовочка сідає на пеньок, дітки стають у коло і співають пісню «Ой минула вже зима», водять хоровод).

Пісня «Ой минула вже зима»

(Діти зображують небо за допомогою двох полотнищ, махають ним по черзі. Прилітає ластівка).

Ластівка.

Квіт-квіт-квіт!

Дівчинко мила,

Сідай швидше мені на крила.

Не вертайся більш в нору мишину,

Я тебе віднесу в чудовий край,

Він неначе рай!

(Ластівка летить разом із Дюймовочкою).

Ведуча. Ластівка понесла Дюймовочку  в країну Весни. Там так прекрасно розквітають квіти, там щебечуть пташки і там збуваються всі мрії.

(Звучить музика (фонограма звуки лісу), виходить Весна).

Весна. Вітаю вас, діти. Я – Весна, квітуча, ніжна і ясна. Де ступаю, там з-під землі виростають квіти. Розквітають всюди, зеленіють віти. Все веселе, молоде у танок весняний йде. Квіточки, вставайте, у танку кружляйте.

(Дівчатка кружляють у танку, в кінці крізь «струмочок» пробігає Дюймовочка).

Весна. (До Дюймовочки). Я запрошую тебе до нас в королівство квітів. Залишайся з нами. Тут завжди світить сонечко, співають пташки. Тут у тебе буде дуже багато друзів.

Дюймовочка. Як добре тут у вас, але мені краще там, де моя люба матуся!

Весна. Звичайно, де мама, там найкраще, та не сумуй, в нашій країні здійснюються всі мрії і будь-які побажання. Ось дивись: 1-2-3

(Весна змахує чарівною паличкою) зустрічай мамочку свою!

Мама.

Кажуть, що без сонця небо не ясніше,

Та всміхнеться мама – і стає тепліше.

Кажуть, що без сонця квіти не розквітнуть,

А хіба без мами є щасливі діти?

Дюймовочка.

До твого серця ніжно притулюся,

Хай сяє сонце, як моя матуся!

Весна. Дійсно, діти, ваші мами найкращі. А мені вже час, бо потрібно встигнути розбудити землю від зимового сну. Я бажаю вам, щоб ваші мрії завжди збувалися!

Ведуча. Ось і скінчилася наша казка. Ми зрозуміли, що для кожного з нас наша мама найкраща. То ж давайте для наших мам заспіваєм пісню.

Пісня  «Сонечко сяє золоте»

Ведуча. Діти, я пропоную вам  зараз  пограти  в цікаві ігри. Перша гра називається «Впізнай свою дитину». Ми хочемо знати, чи впізнають наші мами своїх діточок.

(Вихователь  викликає чотирьох мам, діти роблять коло, мами стають у коло, їм зав’язують хустиною  очі, мамам необхідно впізнати свою дитину дотиком до голівки. Гра триває 2-3 рази).

Ведуча. А зараз запрошуємо до гри наших татусів. Гра називається «Збери букет». (Вихователь зав’язує очі хустиною татусям і ті збирають квіти на дотик).

Ведуча. Мама, дитина і тато, зв’язані найтоншою, невидимою ниткою любові. І дитині  однаково потрібні як мамина ласка і добре слово, так і надійне батьківське плече, його підтримка і увага. Пропонуємо вашій увазі танок тат і донечок.

Танець з донечками

(Після танцю діти стають півколом, вихователі роздають їм подарунки для мам, виготовлені власними руками і промовляють побажання мамам).

Люба мамочко моя,

Привітаю тебе я.

І тобі в жіноче свято

Побажаю так багато:

Будь здорова та щаслива,

Будь весела та красива,

Будь як квітка весняна!

Ти у нас така одна».

(Діти вручають мамам подарунки, обнімають і цілують).

Ведуча 1. Доброго дня вам, люди, у морозі лютому!

Ведуча 2.На лютий добридень!

Дитина. Якось дивно ви вітаєтесь сьогодні.

Ведуча 1. А це тому, що і день сьогодні незвичайний. Дочекались люди Стрітення! Час із зимою прощатися.

Дитина. Хто ж із ким зустрічається?

Ведуча 2. За біблійним переказом, через сорок днів після народження Ісуса Мати понесла його у храм Божий, де виголошувалась молитва благословення. Там до неї підійшов старенький праведник Симеон. Дуже давно йому було напророчено, що він не помре, поки на власні очі не побачить Спасителя. І саме 15 лютого цей день настав. Симеон взяв маленького Ісуса на руки і промовив: «Нині відпускаєш раба твого, Владико, за словом твоїм з миром». Ось така зустріч…

Ведуча 1. А ще з прадавніх давен Стрітення вважається святом зустрічі зими з весною. Хоч і лютує ще зима хуртовинами, ще стоять тріскучі морози і лежать глибокі сніги, та в повітрі вже пахне весною. Бо вже йде не до Різдва, а до Великодня.

Ведуча 2. Недарма в народі кажуть: «Лютневий сніг весною пахне».

Ведуча 1. Діти! А чи знаєте ви приказки про лютий? (Діти називають приказки).

Ведуча 2. А ще кажуть: «Іди, зимо, до Бучина, бо ти вже нам наскучила».

Ведуча 1.Ну от! Про вовка промовка, а вовк – у хату. (Заходить зима).

Ведуча 2.

Не мети вже, зимонько,

Білими снігами,

Йди до нас у гості

З іграми й піснями.

Зима.

За запрошення спасибі,

Буду жити з вами в мирі,

Пограю з вами, потанцюю,

Бо ще силу свою чую.

Гра «Зима». (Зима підходить до дітей і кого накриває, той присідає).

Зима. Ох і притомилася я! Прудкі ж ви!

Ведуча 1. А ми вже хочемо весну закликати.

Принеси нам, весно, літечко,

Щоб родило житечко,

Тепле сонце, ясні дні,

Трави зелені, часті дощі,

Усім дівчаткам по віночку,

А хлопцям по кийочку.

Ведуча 2. А ти, Зимо, хочеш з Весною позмагатися? Адже сьогодні Стрітення!

Зима. Та де ж та Весна? Не прийде вона, боїться, мабуть, мене.

Ведуча 1. А ми її веснянкою закличем. (Діти закликають, розказують разом вірш «Вийди, вийди, сонечко, заходить Весна).

Весна.

Хоч сильні ще холоди,

Та я прилинула сюди,

Бо дуже хочуть вже діти

Весняному теплу радіти.

Боже, помагай тобі, Зимо!

Зима. Дай, Боже, здоров’я!

Весна. Бачиш, Зимо, все, що я напрацювала, ти поїла і пропила, а тепер ідеш з порожньою торбою. Слабшають твої сили. Тепер я господарюватиму у країні з квітами, зеленню, веселими пташками, високими хлібами.

Зима. А це ми ще подивимось, Весно! Я поморозила в лісі всіх звірят і птахів, а діти мені допоможуть, назвуть диких тварин і зимуючих птахів. (Називають).

Зима. (Дістає лисячий хвіст).

Дітки, а чий це хвіст в мене? Кого це собаки з села гнали і хвоста відірвали?

(Відповіді дітей).

Зима. Давайте пограємо в гру «Лисячий хвіст». (Зима підіймає хвіст, а діти підстрибують, намагаючись торкнутись до нього).

Ах ви ж такі, знову перемогли. То я на вас снігу, снігу!

Весна. А ми на тебе сміху, сміху! Діти, давайте разом це скажемо! (Діти повторюють).

Ведуча 2. А я знаю, хто помирить Зиму і Весну. Красне Сонечко.

Сонечко. Годі, друзі, не сваріться, усі, хто гнівається, помиріться!

Ось я тримаю в руках Сонечко Дружби і ми всі зараз з ним пограємо. Перших запрошую до гри малюків. Візьміться кожен за сонячний промінчик, щоб наше сонечко засіяло і давайте промовимо чарівні слова:

Весело, весело сонечко сміється,

Добре нам, діточкам, під сонечком живеться!

Зима. А давай-но, Весно, ми з тобою позмагаємось. Хто перетягне Сонечко, того й сила! (Змагаються, Весна перемагає).

Зима. Ну що ж, прощайте, милі діти, прощай, і ти, Весно красна! Я чую, як вже дзвенить твій струмок, то зараз я покину дитсадок! Щасливі будьте, через рік я знову свою вам казку принесу зимову! (Йде).

Ведуча 1.На Стрітення, за народним звичаєм, святили воду і свічки. Вода вважалась цілющою, а свічки називали громницями. Свічка-громниця захищала оселю від грому та блискавки.

Весна.

Запалювали свічечки, щоб горіли (дістає свічку, запалює),

Щоб вогняні блискавиці,

Щоб гучні громовиці

Наших осель не спалили!

Ведуча2. Весна пронесе цю свічку по садочку, щоб завжди панувало тут щастя, мир і достаток! А свячена вода хай дасть всім здоров’я!