Граємо з дітьми 

«Колір, форма, розмір»

Мета: розвиток пам'яті, мислення, уважності, логіки.

Правила гри: Батько пропонує дитині назвати продукти (предмети на кухні) певного кольору, форми, розміру.

«Вгадай»

Мета: формування вміння думати і аналізувати, збагачення мови, розвитку творчого мислення, уяви, пам'яті.

Правила гри: Запропонуйте дитині вгадати предмет, описуваний вами, на задану тему. Потім хай спробує описати предмет дитина, а ви відгадуєте!

«Хто більше»

Мета: розвиток уваги, пам'яті, розширення словникового запасу.

Правила гри: Спільно з дитиною виберіть тему гру (н-р: «Посуд») і по черзі називаєте посуд. Хто більше назвав, той і виграв!

«Назви лагідно»

Мета: формування навичок словотворення.

Правила гри: Батько називає будь-яке слово, а дитина повинна назвати його ласкаво, н-р, моркву-морковочка, тарілка-тарілочка і т.д.

Завдання на розвиток дрібної моторики:

1. розсортувати білу і червону квасолю;

2. викласти з квасолі яку-небудь фігуру, цифру, букву, слово...;

3. в мішечок покласти крупу (рис/гречка/горох) і дрібні іграшки з кіндер-сюрпризу. Вгадати на дотик знайдений в мішечку предмет;

4. порахувати скільки їдалень (чайних) ложок, н-р, рису увійде чашку, банку...

Дитина дуже радий хвилинах, подарованим йому батьками в грі. Спілкування в грі не буває безплідно для малюка. Чим більше випадає дорогих хвилин у товаристві близьких йому людей, тим більше взаємини, загальних інтересів, любові між ними в подальшому.

Фантазуйте і грайте на здоров'я!

Забавлянки - невеликі віршовані художні твори, переплетені порівняннями, метафорами, у яких майстерно поєднуються мальовничій зміст та римована форма. Забавлянки мають розвивальний вплив на дитину як розумового, так і фізичного характеру, одночасно сповнюючи дітей веселістю, доброзичливістю, ніжністю.

Цей жанр фольклору може використовуватись у будь-якому віці. Знання вихователем забавлянок і потішок допоможуть швидко налагодити контакт із дитиною, поліпшити її настрій.

"ЛАДКИ, ЛАДУСІ"

Дорослий, стоячи навпроти дитини, виконує рухи долоньками дитини, примовляючи забавлянку:

Ладки, ладусі, схожий (схожа) на татусю!
Де тато?

— На роботі там, там... 
Будує хату сам, сам, сам...

Ладки, ладусі, схожий (схожа) матусю!
Де мама?

— Вдома там, там, там...
Кашу варить нам, нам, нам...

Каша смачненька,
Маруся маленька!
 

В. Ніколаєнко

"ГОРОШОК"

Гра розвиває м'язи пальців, мовлення дітей; залучає до розумового розвитку.
Починаючи з мізинця, перебирають пальчики дитини, промовляючи:

— Горошок, 
Бобошок, 
Сивочка, 
Курочка,
А той старий когугисько 
Не хтів іти до дітиська —
Та шуп з ним до песа!

Під час повторного розігрування діти відповідають на запитання текстом забавлянки, повторюючи слова.

"ЧУКИ, ЧУКИ, ЧУКИ, ЧОК"
Чуки,чуки,чуки,чок, 
Пішли дітки в таночок, 
Пішли дітки в таночок, 
Донька збила каблучок.
— Прибий татку, каблучок,
Бо я хочу в таночок.
 

Лідія Компанієць

"НАЛОВИЛА БАБА ЩУК"
Чук чук чук, чук!
Наловила баба щук.
Роздивилась в казані- 
То не щуки, а лини!
Чук, чук, чук, чук!
Наловив дідуньо щук.
Роздививсь у казані —
Знов не щуки, а лини! 
Чук, чук, чук, чук! 
Обійдемось і без щук. 
А линки, а линки 
Повминаєм залюбки!
 

Наталя Забіла

"ОЙ ЧУК-ЧУКИ, ЧУКИ-НА"
Ой чук-чуки, чуки-на! 
Наша доня чепурна. 
В неї на голівці 
жовті чорнобривці, 
і віночок з конюшини, 
і намисто із шипшини, 
і листок квасольки, 
наче парасолька, 
і широкий лопушок, 
мов зелений фартушок!
 

Євген Гуцало

"ГОРЩИК"
В мами є великий горщик, 
Мама в ньому варить борщик, 
І такий смачний той борщик, 
Що ми ладні з'їсти горщик.
 

Федір Петров

"А МИ ЗВАРИМ БОРЩИКУ"
Павлику, Павлику, 
Йди нарви нам щавлику, 
А ми зварим борщику 
В череп'янім горщику, 
Добре салом затовчем,
Почастуємо борщем.
 

Лідія Компанієць

"НАПЕЧУ ОЛАДКИ"
Ладки дадки, ладки! Напечу оладки 
— Пишні та рум'яні.
— Для кого?
— Для Гані.
— Гушки, гушки, гушки!
Наварю галушки 
Білі та духмяні.
— Для кого?
— Для Гані.
— А що на заїжку?
— Казочку-потішку.
 

Лідія Компанієць

ПОТІШКА
Ладки Ладки, ладки! 
Впав Мурко із кладки. 
Хоч і не забився, 
Мало не втопився. 
Присів за лозою 
Та й плаче сльозою.
 

Меланія Павленко

ГУСИ
Гуси, мої гуси, 
Де були?
— В бабусі.
— Чим вас частували?
— Кашку нам давали.
— Як же ви бабусі 
Дякували гуси?
—Ми їй ґелґотали —
Пісеньку співали.
 

Василь Заєць 

СКІЛЬКИ ДІТОК 
Голубчику, голубок, 
Скільки в тебе діточок?
— Двоє гарненьких,
Двоє сіреньких,
Двоє слухняних,
Двоє старанних.

ЛАСЯ-ПАРАСЯ
Лася-Парася, 
Де була?
— У лісі.
— Що їла?
— Горісі.
— Чим кусала?
— Зубами.
— Куди клала?
— До мами.
 

Василь Марсюк

ГОРОБЧИК
Горобчику, горобчику, 
Не ходи на дощику: 
Буде горло боліти, 
Буде лікар ходити, 
Не пускатимуть в садок 
До малесеньких діток.
 

Меланія Павленко

ЛЕЛЕКА
— Лелеко, лелеко, Де ти був?
— Далеко!
— Що у тебе в скриньці?
— Малюкам гостинці!
Для Олі й Ликерки — 
Солодкі цукерки! 
Тетянці і Вові — 
Пряники медові, 
Горішки для Вані... 
Всі ж вони слухняні.

ТАНЦЮВАЛА РІПКА
Танцювала ріпка з маком, 
А петрушка з пастернаком. 
Комарі співали, 
Мухи помагали.

ДОЩ ІДЕ, ДОЩ ІДЕ
Дощ іде, дощ іде, 
Аж із стріхи капає, 
Комар з мухою танцює, 
Аж підскакує.
 

Ольга Стрілець

ТАНЦІ
Танцювала риба з раком, 
А петрушка з пастернаком. 
А квасоля — руки в боки 
Та й у скоки-перескоки.
Ой чок-чок, ой чок-чок — 
Ну й веселий гопачок! 
Бараболька і буряк 
Починають краков'як, 
А цибулька в аркані 
Аж підморгує мені. 
Ой чок-чок, ой чок-чок — 
А я собі — гопачок!
 

Платон Воронько

ЧИЙ БУДЕ ВІНОК
Візьмемося за руки. 
Підемо на луки. 
Там сплетем віночок, 
Станемо в таночок. 
Чий найкращий танок — 
Той і візьме вінок.

ЖИВ-БУВ ДІД ТА БАБА 
Жив-був дід та баба, 
Була в них вівця, 
Почнемо з кінця: 
Жив-був дід та баба, 
Була в них вівця, 
Почнемо з кінця...

 

СКАЖУ ВАМ, ДІТИ, КАЗКУ 
Скажу вам, діти, казку: 
Приніс зайчик дров в'язку, 
Поколов їх дрібненько, 
Зварив кашу хутенько. 
Кашка була солоденька, 
Моя казка коротенька.

ІДЕ, ІДЕ ДІД, ДІД
Іде, іде дід, дід,
Несе, несе міх, міх. 
Оттакий дідище,
Оттакий страшище! 
Оттакий ногатий, 
Оттакий рукатий, 
Оттакий вусатий, 
Такий бородатий! 
Оттакий дідище, 
Оттакий страшище! — 
А я не боюсь!

КОНИК
Ходить коник по лужку, 
По зеленім бережку. 
Коник сам себе пасе, 
Коник гривкою трясе, 
Золота вуздечка - брень! 
Золота підківка — дзень!

МАЛА БІЛОЧКА
Мала білочка 
По ліщині скаче, 
Шишки, горішки 
У торбину мече. 
Плаксивим дітям 
Дала по лушпинці, 
А чемним, гарним - 
Те, що всерединці.
 

Марійка Підгірянка

КОТИК
Скочив котик, 
Сів на плотик, 
Миє ротик 
І животик.

Він миленький 
І чистенький, 
Гарний Мурко 
Мій маленький

ПІШЛА КИЦЯ ПО ВОДИЦЮ
Пішла киця по водицю 
Та й упала у криницю. 
Пішов котик витягати: 
- Давай, кицю, лапку 
Та вилізай на кладку. 
Сиди, кицю, грійся 
Та нікого не бійся.

ПІШЛА КИЦЯ ПО ВОДИЦЮ
Ой, піди ж ти, кицю, 
Піди по водицю, 
Та не впади в криницю. 
Пішла киця по водицю 
Та й упала у криницю.
Біжить котик рятувати, 
За вушечко витягати. 
Витяг кицю за вухо Та й посадив, де сухо:
— Лежи, кицю, тута, 
А я знайду прута! 
— Іще прута не знайшов, 
А вже киці не знайшов.
 

Марія Пономаренко

КИЦЯ
Люба кицю, мила кицю, 
Муркай пісеньку для биця
— Няв! Не хочу для бичка — 
Не дає він молочка!

ОЙ, КОТУСЮ
Ой, котусю, котусю, 
Займи нашу телусю, 
Та пожени на пашу — 
Дасть молочка на кашу.
 

Марія Коляда

КОТОЧОК
У нашого коточка 
Вишивана сорочка, 
Із ремінчиком штанці, 
Вуса й носик в молоці.

ЗАЙЧЕНЯТКО
— Ой маленьке зайченятко, 
Де твоя домівка-хатка?
— В мене хатка за горбочком, 
Під ялинкою й дубочком.

ДВА ПІВНИКИ
Два півники, два півники 
Горох молотили, 
Дві курочки-чубарочки 
До млина носили. 
Цап меле, цап меле, 
Коза засипає, 
А маленьке козенятко 
На скрипочку грає. 
Танцюй, танцюй, козуленько, 
Ніженьками туп-туп. 
Татусенько з матусею 
Принесуть нам круп, круп. 
А вовчок-сірячок 
З лісу виглядає, 
Та на біле козенятко 
Скоса поглядає.

ДВА ВЕДМЕДІ
Два ведмеді, два ведмеді 
Горох молотили, 
Два півники, два півники 
До млина носили. 
Цап меле, цап меле, 
Коза засипає,
А горобчик, гарний хлопчик, 
На скрипочку грає.
 

Іванна Влажкевич

Консультація для батьків «Адаптація дитини до умов дитячого садка»

   При вступі у дошкільний освітній заклад всі діти проходять через адаптаційний період.

   Адаптація - від латинського «приспособляю» - це складний процес пристосування організму, який відбувається на різних рівнях: фізіологічному, соціальному, психологічному.

   Пристосування організму до нових умов соціального існування, до нового режиму супроводжується змінами поведінкових реакцій розладом сну, апетиту. Найбільш складна перебудова організму відбувається у початковий період адаптації, який може затягнутися і перейти в дезадаптацію, що призведе до порушення здоров'я, поведінки, психіки дитини.
   Адаптивні можливості дитини раннього віку обмежені, різкий перехід у нову соціальну ситуацію і тривале перебування у стресовому стані можуть призвести до емоційних порушень або уповільнення темпу психофізичного розвитку. Процес звикання дитини до дитячого садку досить тривалий і пов'язаний зі значним напруженням усіх фізіологічних систем дитячого організму.
   Щоб уникнути ускладнень і забезпечити оптимальний перебіг адаптації, необхідний поступовий перехід дитини з сім'ї в дошкільний заклад.

Фактори, від яких залежить перебіг адаптаційного періоду:

1. Вік
2. Стан здоров'я
3. Рівень розвитку
4. Вміння спілкуватися з дорослими і однолітками
5. Сформованість предметної та ігрової діяльності
6. Наближеність домашнього режиму до режиму дитячого садка

Як батьки можуть допомогти своїй дитині в період адаптації до ДНЗ

1. По можливості розширювати коло спілкування дитини, допомогти йому подолати страх перед незнайомими людьми, звертати увагу дитини на дії і поведінку по сторонніх людей, висловлювати позитивне ставлення до них.

2. Допомогти дитині розібратися в іграшках: використовувати сюжетний показ, спільні дії, залучати дитину в гру.

3. Розвивати наслідування в діях: «політаємо, як горобчики, пострибаємо, як зайчики».

4. Вчити звертатися до іншого людині, ділитися іграшкою, жаліти плаче.

5. Не висловлювати жалю про те, що доводиться віддавати дитину в дошкільний заклад. Деякі батьки бачать, що дитина недостатньо самостійний у групі, наприклад, не привчений до горщика. Вони лякаються і перестають водити в дитячий сад. Це відбувається тому, що дорослі не готові відірвати дитину від себе.

6. Привчати до самообслуговування, заохочувати спроби самостійних дій.

До моменту вступу в дитячий садок дитина повинна вміти;

- самостійно сідати на стілець;

- самостійно пити з чашки;

- користуватися ложкою;

- активно брати участь в одяганні, вмиванні.

   Важливо також постійно заохочувати дитину, давати позитивну оцінку хоча б за спробу виконання прохання.

   Плануйте свій час так, щоб у перші 2-4 тижні відвідування дитини дитячого садка у вас була можливість не залишати його на цілий день. А в перші дні вам необхідно знаходитися поряд з телефоном і недалеко від території дитячого садка.

   В період адаптації важливо попереджати можливість стомлення або перезбудження, необхідно підтримувати врівноважене поведінку дітей.

   Для цього не відвідуйте людних місць, не приймайте будинку галасливі компанії, не перевантажуйте дитину новою інформацією, підтримуйте вдома спокійну обстановку.

   Оскільки при переході до нового устрою життя у дитини змінюється все: режим, оточуючі дорослі, діти, обстановка, їжа - дуже хотілося б, щоб вихователі до моменту приходу нової дитини в групу знали якомога більше про його звички і намагалися по можливості створити хоч деякі умови, схожі з домашніми (наприклад, посидіти з дитиною перед сном на ліжку, попросити прибрати іграшки, запропонувати пограти в лото.)

   Швидше за все, ваша дитина прекрасно впорається зі змінами в житті. Завдання батьків-бути спокійними, терплячими, уважними і турботливими. Радіти при зустрічі з дитиною, говорити привітні фрази: я за тобою скучила; мені добре з тобою, обіймайте дитину якомога частіше.

Причини важкої адаптації до умов ДНЗ:

1. Відсутність в родині режиму, що збігається з режимом дитячого садка

2. Наявність у дитини своєрідних звичок

3. Невміння зайняти себе іграшкою

4. Несформованість елементарних культурно-гігієнічних навичок

5. Відсутність досвіду спілкування з незнайомими людьми. Дорослим необхідно допомогти дітям подолати стрес надходження і успішно адаптуватися в дошкільному закладі. Їм свойстенно швидко заражатися сильними як позитивними, так і негативними емоціями дорослих і всерстников, наслідувати їх дій. Ці особливості і повинні використовуватися вами при підготовці дитини в дитячий сад.

   Дуже важливо, щоб перший досвід свого перебування в дитячому саду дитина придбав за підтримки близької людини.

    Як батьки можуть допомогти своїй дитині в період адаптації до ДНЗ

1. По можливості розширювати коло спілкування дитини, допомогти йому подолати страх перед незнайомими людьми, звертати увагу дитини на дії і поведінку по сторонніх людей, висловлювати позитивне ставлення до них.

2. Допомогти дитині розібратися в іграшках: використовувати сюжетний показ, спільні дії, залучати дитину в гру.

3. Розвивати наслідування в діях: «політаємо, як горобчики, пострибаємо, як зайчики».

4. Вчити звертатися до іншого людині, ділитися іграшкою, жаліти плаче.

5. Не висловлювати жалю про те, що доводиться віддавати дитину в дошкільний заклад. Деякі батьки бачать, що дитина недостатньо самостійний у групі, наприклад, не привчений до горщика. Вони лякаються і перестають водити в дитячий сад. Це відбувається тому, що дорослі не готові відірвати дитину від себе.

6. Привчати до самообслуговування, заохочувати спроби самостійних дій.

Що робити, якщо дитина почала ходити в дитячий садок:

1. Встановіть тісний контакт з працівниками дитячого садка

2. Привчайте дитину до дитячого саду поступово.

3. Не залишайте дитину в садку більше ніж на 8 годин.

4. Повідомте вихователів про звички і нахили дитини.

5. З 4-го по 10-й день краще зробити перерву у відвідуванні дитячого садка.

6. Підтримувати будинку спокійну обстановку.

Що робити, якщо дитина плаче при розставанні з батьками:

1. Розповідайте дитині, що чекає його в дитячому саду.

2. Будьте спокійні, не проявляйте перед дитиною свого занепокоєння.

3. Дайте дитині з собою улюблену іграшку або якийсь домашній предмет.

4. Принесіть в групу свою фотографію.

5. Придумайте і відрепетируйте кілька різних способів прощання (наприклад, повітряний поцілунок, погладжування по спинці.)

6. Будьте уважні до дитини, коли забираєте його з дитячого саду.

7. Після дитячого саду погуляйте з дитиною в парку, на дитячому майданчику. Дайте дитині можливість пограти в рухливі ігри.

8. Влаштуйте сімейне свято ввечері.

9. Демонструйте дитині свою любов і турботу.

10. Будьте терплячі.

Що робити, якщо дитина не хоче йти спати

1. Помічайте перші ознаки перевтоми (вередує, тре очі, позіхає.)

2. Перемикайте дитини на спокійні ігри (наприклад, спільне малювання, твір історій), попросіть дитину говорити пошепки, щоб не розбудити іграшки.

3. Під час вечірнього туалету дайте дитині можливість пограти з водою.

4. Залишайтеся спокійним, не впадайте в лють від неслухняності дитини.

5. Погладьте дитини перед сном, зробіть йому масаж.

6. Заспівайте дитині пісеньку.

7. Поспілкуйтеся з дитиною, поговоріть з ним, почитайте книгу.

Консультація для батьків «Граємо всюди»

Ігри - один із засобів виховання і навчання дітей дошкільного віку. Гра для дошкільників - засіб пізнання навколишнього. Якщо розглянути гру в розрізі федеральних державних вимог до реалізації освітніх галузей, то можна помітити, що вона-гра відповідає кожної освітньої галузі «Фізична культура», «Здоров'я», «Безпека», «Соціалізація, «Праця», «Пізнання», «Комунікація», «Читання художньої літератури», «Художня творчість», «Музика». Дійсно, у грі дитина розвивається фізично, у нього виховується кмітливість, працьовитість, ініціатива. З допомогою ігор вихователь здійснює сенсорне виховання дітей, розвиває пізнавальні процеси (допитливість, розуміння взаємозв'язку найпростіших явищ тощо). Він використовує гру як засіб розвитку мислення, мови, уяви, пам'яті, розширення і закріплення уявлень про навколишнє життя. Враховуючи, що гра є провідною діяльністю дітей дошкільного віку, то в дитячому садку гру можна використовувати в освітній діяльності, в ході режимних моментів, в самостійній діяльності дітей. А як використовувати ігри в домашніх умовах? Про це ми говоримо з батьками на консультаціях «Граємо разом з дітьми», «Ігри для дому», «Ігри на кухні», батьківських зборах «Роль гри в житті дитини», «Гра - не забава». На даних заходах батьки отримують знання про значення гри у розвитку дитини, вчаться грати з дитиною в умовах сім'ї.

«Ігри на кухні»

Використовуючи гру при організації повсякденних домашніх справ можна навчити малюка багато чого корисного і цікавого. Н-р, при приготуванні обіду можна на кухні пограти з дитиною в такі ігри:

«Їстівне-неїстівне».

Мета: розвиток уваги, пам'яті, розширення словникового запасу.

Правила гри: Дорослий називає різні предмети (н-р, картопля, ніж, виделка, торт, каструля і т. п.) дитина в свою чергу повинен відповідати «їстівне» або «неїстівне». Потім можна помінятися ролями.

«Смачні» загадки.

Інтегроване заняття

(рідна природа і валеологія)

Будь природі другом

Програмовий зміст: Закріпити знання дітей про характерні особливості сезонних змін у природі. Вчити орієнтуватись в рослинному і тваринному світі, встановлювати ланцюжок взаємозв’язку явищ в природі. Познайомити дітей з проблемою забруднення оточуючого середовища. Підвести до розуміння необхідності охорони навколишнього середовища. Розвивати спостережливість, пам’ять, увагу. Виховувати почуття радості від співпраці і спільних дій (з однолітками і об’єктами живої природи), дбайливе ставлення до лісу і його мешканців, бажання допомагати природі.

Обладнання: іграшки: зайчик, білочка, ведмедик, вовк,

Хід заняття:

Вихователь: Дітки, зараз ми з вами підемо в ліс, але він не простий, а казковий.(Вирушають до імітованого лісу).

Сонце в мандрівку нас закликає.

І про дорогу оповіщає.

Йдіть, мої любі, під ноги дивіться,

Травам і квітам ніжно вклоніться.

Несіть же їм ласку у кожній долонці.

Разом з промінням веселого сонця.

Хай же мандрівка казкою стане,

Про неї розкажете татові й мамі.

Ось ми і прийшли до лісу. Погляньте, як яскраво світить сонечко, зеленіє травичка, співають птахи, повітря прозоре та чисте. Як тут гарно. Давайте з вами повторимо правила поведінки у лісі.

-     Не шуміти!

-     Не бігати!

-     Не ламати гілочок!

Діти, а ось і пеньочки, давайте на них сядемо та послухаємо спів пташок (Слухають спів пташок, записаний на касеті). Яких ви знаєте пташок? Назвіть зимуючих пташок. Перелітних. Чи співають восени солов’ї? Де можна зустріти синичку, горобця? Чи можна побачити сову в місті? Чому? Кого називають лікарем лісу?

Вихователь: Діти, продовжуємо подорож по лісу (Чують чийсь голос. Плаче зайчик). Що це з ним? Зайчик поранив лапку. Діти, як можна допомогти зайчикові?

Повторення лікарських рослин. Підвести дітей до вирішення ситуації. З’ясувати, яка лікарська рослина допоможе (подорожник).

Діти лікують зайчика. Зайчик пропонує пограти в гру «Виправ помилку» (Білка живе у барлозі, заєць щебече, ведмідь гуляє всю зиму, їжак їсть півників, лисиця має голки на спині та ін).

Вихователь: Дякуємо, зайчику, тобі за гру, нам треба йти далі. До побачення! Які ви молодці, дітки, що допомогли зайчику. Тепер в нього лапка швидше заживе, і він зможе втекти від лисиці.

(Діти разом з вихователем потрапляють на лісову галявину, де накидане сміття).

– Малята, подивіться, як тут засмічено. Як ви гадаєте, хто накидав сміття? Чи можна так робити? Чому? Що потрібно зробити? (Відповіді дітей. Прибирають сміття).

Фізхвилинка

А тепер ми з вами вдихнемо чисте повітря і, щоб далі продовжити свою подорож, зробимо розминку (імітація рухів)

Пташка високо літає,

Зайчик весело стрибає,

Лис тихенько пробіжить,

Їжачок в траві сидить.

Раптом тихо жук проліз,

Чеше лапкою свій ніс.

Десь по лісу йде ведмідь…

Всіх звіряток цих любіть.

Вихователь: Діти, дивіться, а хто це сидить на пеньочку? (Відповіді дітей). Так, білочка, а чому вона сумна? В неї, мабуть, болять зубки, бо вона тримається за щічки. Що потрібно робити. щоб не боліли зуби? Скільки разів на день чистять зуби? А ви чистите зуби? Як правильно чистити зуби? (Діти показують, потім читають):

Щоб здоровими рости,  Треба пам’ятати:

Чистить зуби два рази,  Гарно умиватись.

Щоб здоровими рости,  Треба пам’ятати:

З ранку весело вставай , І роби зарядку.

Щоб здоровими рости,  Треба пам’ятати:

Ти з природою дружи,  Буде все в порядку.

Діти, хай білочка посидить, поки в неї болять зуби, а ви їй допоможете назбирати шишок. (Проводиться естафета «Хто швидше перенесе шишки?» – біг на коротку дистанцію).

(Білочка дякує дітям за допомогу. Діти прощаються з нею і вирушають далі)

Вихователь: Діти, поки ми рухаємось далі, пригадайте прислів’я, приказки, прикмети про птахів, тварин, про ліс.

-        Де багато пташок, там нема комашок.                Скільки пташок, стільки пісеньок.

  Ластівки літають низько над землею – буде дощ.

-            Ліс – багатство, бережи його.

-            Багато лісу–не губи. Мало лісу–бережи. Нема лісу–посади.

-            Немає ліпшої краси, ніж гаї та ліси.

-            Ліс не школа, а всіх учить.

(Назустріч дітям виходить Лісовичок).

Лісовичок: Добрий день! Малята, я дуже радий вас бачити у своєму лісі. Ви мене впізнали? Так, я – Лісовичок. Всю прогулянку по лісу я був поруч з вами. Я бачив, як ви допомогли зайчику, білочці, як очистили галявинку від сміття. Ви показали, що знаєте, як потрібно поводити себе у лісі. А чи знаєте ви, кого ховає ліс? (Називають тварин, які живуть у лісі, комах, пташок). Яке повітря в лісі? Чому воно таке? Яке повітря у вашому місті? Чому? Як ви можете допомогти природі у своєму місті? Молодці, гарно відповіли на запитання. Ви справжні друзі природи.

Вихователь: Як швидко плине час! Треба повертатись до дитячого садка

Лісовичок: До побачення, любі діти! На прощання хочу вам сказати:

Дерево, травичка, квітка і пташка

Не завжди вміють захищатись.

Якщо будуть знищені вони –

На планеті ми залишимось самі.

Любіть природу! Бережіть її!

– А ось вам дарунки від мене і лісових друзів.

Вихователь: Дякуємо тобі, Лісовичку. До побачення!

(Діти повертаються до дитячого садка).

Вихователь: Ось ми у нашому садочку. Я задоволена вами, мої малюки, ви справжні знавці природи і її охоронці.

Слухайте, діти!

Квіточку кожну,

Кожну травичку

Плекай, бережи.

Іншим малятам –

Усім своїм друзям –

Теж накажи.

                                                       "Киця прокидається"

      Киця прокидається, - 

  лапками вмивається

      Квітка прокидається - 

  росами вмивається.

      Сонце прокидається - 

   хмаркою вмивається.

      Ну а ми з сестричкою - 

     вмиваємось водичкою!

"Печу, печу хлібчик"

Печу, печу хлібчик,

Дітям на обідчик,

цьому дам, цьому дам

а цьому не дам,

Він хліба не місить,

він воду не носить,

Він в печі не палить - 

то я цьому не дам!

"Очі"

Очі, очі, оченята,

як заплющу - буду спати,

як відкрию - все побачу,

насварять мене - заплачу!

"Водиченька"

Хлюп, хлюп  водиченько,

хлюп, хлюп на личенько,

і на ручки, і на ніжки

хлюп, хлюп, хлюп.

"Вуха"

Вушка мають зайчик, киця,

ведмежатко і лисиця.

І у мене є два вуха,

щоби тата й маму слухать!